Останній тиждень лютого цього року видався теплим, сонячним, з блакитним небом і першим подихом весни. 25 лютого 2021 року світ відзначає 150 років з дня народження Лесі Українки. Її життя і творчість сповнені надіїї на оновлення, на життя, а символ весни, як провісника щастя, присутній у багатьох творах.
…Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла…
Леся Українка
Наш 10-Б (Класний керівник Столярова Зоя Василівна) клас підготувався до ювілею письменниці. Ми зібрали цікавинки про неї, оформили їх у вигляді шкільної газети , презентації, листівки до класного літературного календаря, відвідали шкільну бібліотеку, у якій ознайомилися з виставкою до святкування. Тараненко Аліна створила відеоролик, у якому прочитала напам’ять поезію Лесі Українки «До мого фортепіано», подала архівні фото Лариси Петрівни Косач на тлі красивої мелодії.
Хочемо поділитися найцікавішими та маловідомими фактами про Дочку Прометея.
- До ювілею у Міністерстві культури та інформаційної політики вирішили створити Instagram-маску з різними образами поетеси.
У міністерстві пояснюють, що розробили такі візуальні ефекти, аби аудиторія соцмережі активно долучилася до відзначення ювілейного року Лариси Косач-Квітки. Маска була створена в партнерстві з агенцією Postmen, розповідають у відомстві.
Загалом користувачі можуть приміряти на себе три образи поетеси.
Для їхнього створення розробники використали деталі з портретів Лесі Українки, зокрема аксесуари та елементи одягу.
Спробувати візуальні ефекти можна з мобільних пристроїв.
У відомстві пояснюють, що перший образ – Femme Modern присвячений феміністичним та модерністським поглядам поетеси.
Візуальні ефекти зображують риси лиця та прикраси Лесі Українки, а фон доповнений її рукописом
Другий ефект назвали "Блакитна троянда", він передає популярний образ поетеси з квітами у волоссі.
- Леся Українка малювала море, її вважають першою художницею-мариністкою. На жаль, її картини не збереглися. Але одну все ж таки можна побачити в музеї
Мати і дитина» – картина, яку намалювала Леся Українка. Олія. 1893 р. - Леся Українка дуже любила садити і вирощувати квіти.
- Уже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а в 9 – написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.
- До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Незважаючи на дивовижні здібності (а дівчинка навчилася читати у 4 роки та легко опановувала іноземні мови), мати вважала доньку відсталою.
- Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.
- У дев’ятнадцять років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів».
- Леся Українка перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт поетеса публікувала у Берліні, Дрездені, Празі, Відні.
- Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).
- Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво».
- В останні роки життя очі Лесі змінили свій колір. Вони з темно–сірих стали насичено–блакитними, наче неземними. Це дуже дивувало знайомих поетеси. Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.
- Астероїд , відкритий у 1970 році названо на честь Лесі « 2616 LESYA».
До кінця залишилася Леся Українка вірною цьому життєвому девізу: у житті і у творчості бути сильною і непереможною. Завдяки цій дивовижній духовній незламності Іван Франко свого часу із захопленням, із шанобливістю назвав цю тендітну, змучену недугою, але таку надзвичайну у своїй внутрішній красі і силі жінку "…трохи чи не одиноким мужчиною на всю нашу сьогочасну Європу..."
Яка дивна і яка промовиста оцінка!
Ми пам’ятаємо, шануємо, надихаємося!
